Про тебе

Як ти зміг втихомирити бурю?

В якої друге ймення я?

В твоїх обіймах завмирає тиша

Мої вуста знають лиш твоє ім’я

Сидячи у самотній кімнаті

Я малюю тебе з ряду тінь

Тріскотить і палає багаття

Ми любові і карми глибінь

Кілометри вбивають повільно

Й стирають моменти без меж

Ти залишишся в пам‘яті тлінно

Хоч з роками забудеш й втечеш

Та найбільшим страхом для мене

Буде,що через призму віків

Ми зустрінемось,як сніг із неба

Рідні душі вже з нових світів