про відновлення

By Роман Шарко

Written 2019-01-27

я напився безмежжя

я блював абсолютом

переплутав всі стежки

та й упав у розпуку

я упав у канаву

безпробудної хіті

поринав у неславу

зачинявся від світу

визирав з-за паркану

наче злодій вагався

та позбавившись стану

я цілком відновлявся

я відроджував душу

за світанок чіплявся

я повірив, що мушу

я про це здогадався

не твердою ходою

повертався між люди

і вже міццю новою

наповнялися груди