Про Владика
Written 2025-11-18
Світ став яскравим, **кольоровим** і вільним,
В минулому лишились **сірі** дні й печаль.
Тепер я йду упевнено і **сміливо**,
Бо я знайшла свій **сонячний** причал.
І серед тих, хто бачить **світло** в мені,
Є мій **однокласник**, добрий хлопець **Влад**.
Він знає, що я не лише **Кобра** чи **Змія**,
А інша, ніж усе, що було так підряд.
Я маю **зайчика** — пухнастого **Вухастика**,
Який завжди зі мною, тихо біля сну.
Але і **Влад** мене назвав **Вухастиком**,
І це **тепло** мені наповнило весну.
Це ніби знати, що у цьому світі **новому**,
Де я нарешті можу бути, **хто я є**,
Є хтось, хто бачить **ніжність** в мені **знову**,
І це важливіше, ніж усе життя моє.
Він бачить не шкільну форму, не **минулі** тривоги,
А **світлу** дівчинку, що любить **казки** й сніг.
Його погляд — це **початок** нової дороги,
Де **дружба** переходить будь-який поріг.
Хочу **снігу** й **морозу**, щоб аж вікна дзвеніли,
Хочу **ожеледиці** й санчат стрімкий політ!
Хай швидше прийде **Новий Рік**, щоб скінчились **сірі** дні,
Щоб вдягнути **білу піжаму** і радіти за світ!
Я мрію про **любов**, що грітиме все життя,
Про **книжечку** цікаву, навіть **румунською** мовою!
А ще я мрію про **слоненя** для відчуття:
Хай буде в **памперсі**, хай буде диво знову!
Воно нагадає те, що я так **довго** чекаю,
І зігріє серце, щоб **"тарах-бабах"** стихав.
Бо я тепер **не сама**, я вже **не та,** що раніше:
Моє **справжнє щастя** нарешті **настав**!
Бо в мене є **книги** — і казки, і наука,
Від **Даров Волхвів** до наукових висот.
Я вже не та **Кобра**, я вже не та **Змія**,
Хоча іноді в мені прокидається **Пантера**-гордот.
А поруч **Вухастик** — мій **плюшевий** таємний друг,
І **Влад**, мій однокласник, що **Вухастиком** зве.
Він бачить у мені **світло**, а не біль і розлуку,
І з ним **нове життя** моє весело пливе.
Хочу **снігу**, щоб скрипів під ногами,
І **морозу**, щоб малюнки на шибках цвіли!
Хочу **ожеледиці** й санчат стрімкий політ між снігами,
Щоб сум і тривоги навіки від нас відійшли!
Хай швидше прийде **Новий Рік** з вогнями та шампанським,
Одягну **білу піжаму** — символ нового життя.
Це мій **чистий аркуш**, мій спокій, мій час дива,
Де немає місця для крику і забуття!
Я мрію про **любов**, що грітиме все життя,
Про **книжечку** цікаву, навіть **румунською** мовою!
А ще я мрію про **слоненя** для відчуття:
Хай буде в **памперсі**, хай буде диво знову!
Воно нагадає те, що я так **довго** чекаю,
І зігріє серце, щоб **"тарах-бабах"** стихав.
Бо я тепер **не сама**, я вже **не та,** що раніше:
**Книги** мені дали те, що світ не давав!
А поруч **Вухастик** — мій **плюшевий** таємний друг,
І **Влад**, мій однокласник, що **Вухастиком** зве.
Він бачить у мені **світло**, а не біль і розлуку,
І з ним **нове життя** моє весело пливе.