«Про життєві турботи»

Я ледь тримаюся щосили,

Стрес і біль лікую співом.

Мушу всюди поспівати,

Ще й радіти та все знати.

На мені відповідальність,

Дві роботи, гамір й важкість.

А ще справи у навчанні,

І звичайно ж кішка в спальні.

Вже традиційно, що є сили,

Кручуся як шалена дзиґа.

Невпинно рухаюся далі,

Та маю плани я зухвалі.

Нарешті, хочу нагадати

Що, працювати важко треба вміть.

Потрібно сили власні знати,

Щоб як птах той Фенікс не згоріть.