Пробач, мій палач,

By Екатерина Евстратова

Пробач, мій палач,

Written 2018-05-27

Пробач, мій палач,

Що осанка не рівна!

Тобі зручно рубати,

Коли я така?

Пробач, ти пробач,

Що я божевільна!

Можеш душу забрати

Та за разом життя.

Сам лиш побач -

Совість же не стерильна!

Я не буду тікати

Від каяття.

Хай зірветься плач -

Не вір, буду сильна

Нема де ламати.

Співчутливість - сміття.

Пробач, мій палач..

Озлоба доцільна!

Я ж не в силу встоЯти,

Ждать крові лиття.

Пробач ти, пробач..

Та болюче колінам!

Можешь зразу відтяти

Вище шиї життя?

В ньому нема перездач.

В ньому немає прозріння.

Вже досить чекати!

Ти тягнеш все час..

Не бачиш? Побач!

Адже я - божевільна!

Та як вільною стати?

Знайти з богом злиття?

Палач, мій, палач..

Чом же біль не для двох?

Може ти є мій бог?