Пробач, що кохала,

Пробач, що кохала,

хоч ти був не вірним.

Пробач, що чекала

у чотирьох стінах

Плекала, питала:

"Все добре між нами?"

Ту брехню споживала

про кохання назавжди.

Пробач, що відкрила

тобі своє серце.

Дивилась що в очі

твої, як в люстерце.

Та бачила там

своє лиш кохання.

А ти був не проти

такого сприймання.

Хоч і скоро набридло.

Та кинув вночі ти.

Голу, холодну,

Не знав куди діти.

Не знав як позбавитись

швидче, простіше.

Залишив мене наче

так - правильніше.

Кохання не забавка.

Серце - не іграшка.

Здається лиш - запросто.

Та насправді - повішання.

Вибач за правду ту.

Вибач - кохала.

Та не стала принадою

я твого балу.

Вибач за ніжність

за чесність, турботу.

Кохання - це вічність,

а не плани в суботу