Проблемний 4#124

Мені все важче вдається собою не бути

і на поверхню повільно вилазить, той,

   Проблемний.

Як жало з отрутою, просто старайся оминути

зустрічі, будь якої - тому що ризик даремний.

Він приходить так невчасно, завжди дивувало,

як заряджена батарейка, може так різко сісти.

- Ми розуміємо тебе, хіба так, з кожним бувало!

- Ні, не треба наповненості банальним змістом.

Настільки, що «Дедлайн» набуває буквальний сенс

і лезо від бритви змушений просити сховати.

Мене поглинає мій власно створений сапсієнс,

настільки, що можливо і не буде, кого ховати.

Навколо себе він, я створюю атмосферу,

як у церкві, випалена свічками духота стоїть.

Люди готові, закритись у власну сферу,

поки від напруги, його, мене плавить.

- Ти можеш, щиро, бути собою, так краще!

- А хіба я сам знаю, собою яким я буваю.

Переховуватись в посмішці стає дедалі важче,

і втома ця, врешті решт, мене нарешті сконає.

- Ти ж тільки і робиш, що постійно про це ниєш.

- Я ж тільки і роблю це, вибач, знаю…

Як недо-спорчений продукт, повільно гниєш -

Такі зазвичай, якнайшвидше беруть, викидають.

Бути єгоїстом, це вчасно зрозуміти, і піти. Інстинкт виживання не навчив мене діяти правильно,

але він є - не можу себе в собі вбити,

тому втрачаю багато, і почуваюсь безсильним.