Прокидаюсь від твоїх очей

Прокидаюсь від твоїх очей

Що стали мені за гобелен над ліжком

Шукаю на цій ковдрі місце 

Куди б моя душа не лізла

Приємна до тіла зігріва 

Твоя чорна кофтина

І в ній, як у павутині

Я не рухаюсь бо згину 

Помітив мене серед осокооких світлих

Красунь з мереживом на шиї

І я тим горіла і тліла

Здавалось, це мені наснилось

Відкрив в мені романтичний настрій 

Подарував клаптик надії

Розовію від твоїх очей

Хоч ми і досі незнайомці

Та всюди твоє обличчя

Як опік від погляду на сонце