Промінь

Я захищаю промінь свічки на столі,

Від злих вітрів, що дмуть через відкриті двері,

Ніхто не в силі: герцоги, барони, королі,

Його згасити, сівши до вечері.

Пекуча втома, пробирає до костей,

Та я чатую, не зімкнувши ока,

І бережу його від всіх непроханих гостей,

Стою, на промінь дивлячись звисока.

Жевріє свічка, бореться з вітрами,

Пронизую суцільну чорну тінь,

Своїми вогняними язиками,

Світ визволяє з мряки володінь.

Допоки світиться цей ясний ореол,

Допоки променем ще буде бити,

Зла посланець не стане на престол

І нашу волю він не зможе полонити.