ПРОМОВА З ПОТОЙБІЧЧЯ

ПРОМОВА З ПОТОЙБІЧЧЯ

( вустами полеглого героя )

Я бачив те, чого́ вам і не снилось,

Я бачив пекло, будучи живим,

Та в мить якусь і серце зупинилось,

Загашена свіча ординцем тим…

Я бачив те, про що вже не сказати,

Мої́ вуста наза́вжди вже німі,

А йшов я Україну захищати,

Бо грати довелося в нас сурмі.

Я бачив те, від чо́го крівця стила,

Та йшов я в бій, йшов з ворогом на прю,

Бо серцю Україна лю́ба й мила,

І голову поклав у тім бою́.

Я бачив те, чого́ не описати,

Немає слів, щоб все розповісти́,

І довело́сь життя своє́ віддати,

За обрій рано довело́сь піти.

Я бачив те, чого не уявити:

Страшна реальність в пеклі на землі́…

Пішов туди… а так хотілось жити…

Тепер моя́ домівка у землі́.

Я бачив те, що відбирає мову,

Пекельні му́ки довело́сь пройти,

Із засвітів кажу́ тепер промову,

Бо вже пішов у вічнії світи.

17.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1043963