ПРОЩАЛЬНА МИТЬ

ПРОЩАЛЬНА МИТЬ

А ЛИСТЯ СИПАЛОСЬ ДОДОЛУ

Відчулась казка скрізь осіння,

Яка до себе кличе нас,

Прекрасні в осені творіння,

Калини вогник не погас.

Горобина́ забагрян́іла,

Немов яскраві ліхтарі́,

Це осінь все зроби́ть зуміла.

Її пора в календарі́.

Павук плете́ десь павутину,

Там сядуть краплі дощові,

Мов на ажурну скатертину,

Що розстелилась на траві.

Та й листя обліта, кружляє,

На скрипці вітер виграє́,

А осінь золото вплітає

Й багря́нцю всьо́му додає.

Кружляє листячко в повітрі

В своє́му милому танку́,

Багато зо́лота в палітрі,

І з ними осінь у вінку́.

Так листя сипалось додолу,

Летіло й падало до ніг,

Кружляло в танці все по колу,

Із нього ки́лим вже проліг.

10.11.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

🍁🍂🍂🎻🍂🍁🎻🍁🍂🎻🍂🎻🍂🍁

                ***

Кружляло листячко в повітрі,

На скрипці вітер вигравав

І звуки ці були привітні,

Бо ними осінь він вітав.

А осінь з листям у подолі

В танку легенкому кружляла,

В гаю кружляла і у полі,

І землю килимом вкривала.

Відчулась казка скрізь осіння

У різних барвах й кольорах

Це осені було творіння

В найкращих золотих тонах.

11.11.2021 р.

©Стефанія Терпеливець, 2021

🎻🍂🍁🎻🍂🍁🎻🍂🍁🎻🍂🍁🎻🍂🍁

НЕМОВ РУБІНИ І БУРШТИНИ

Кружляло листячко, кружляло,

Лунала му́зика вітрі́в,

Що ляже ки́лимом – вже знало,

Музи́ка з скрипкою присів.

А листя грати все благало,

Щоби додолу не летіть,

Його від гі́лля відірвало…

На нім хотіло тріпотіть.

Та впасти листю доведе́ться,

І це його остання мить,

Чаклуня осінь лиш сміє́ться,

Лиш в зо́лоті листку не жить.

Немов рубіни і буршти́ни,

Додолу падають листки,

Краса осінньої картини,

Такі казкові килимки́.

Осіння казка скрізь відчулась,

Й кружляння листя, наче рій,

Його так осінь доторкну́лась,

І це одна з її заті́й.

То ж листя падало додолу,

Й піднятись більше не могло,

Та й впало осені з подо́лу,

Й на землю ки́лимом лягло.

12.11.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2021

Свідоцтво про публікацію №121111206558