Простіть

Простіть усі кому не додала тепла,

Коли я поза зоною досяжності була.

Кого не берегла й не опікала,

Кому не додала любові і добрих слів я не сказала.

Простіть усі з ким не літала в зграї я,

Бо я була без крил, й вина тут не моя.

Розписано про нас все наперед у Бога,

Чи тяжка, а чи легка в нас життя дорога.

Кому піднятися, ну а кому закінчити свій шлях,

Кому спокійно спати, а кому ридати по ночах,

Кому співати пташкою і в висоті летіти,

Кому усе життя лежати, але не тліти, а горіти.

Простіть, я Вас любила всіх завжди,

Навіть коли не било джерело моє води.

Молилася й просила в Бога – сили, витримки й терпіння,

Щоб далі в душі Ваші сіяти лиш доброти насіння.

***