Психотерапевт

Ти просто мій психотерапевт,

а я — та, що придумала кохання.

Я бачила в тобі більше, ніж є,

і вірила в кожне твоє мовчання.

Ти слухав мене —

і це було схоже на “разом”,

та в твоїх очах

я була лише чиїмось тимчасовим шансом.

Я плутала турботу

з тим, що називають любов’ю,

і тепер розумію повільно —

це було лише моєю боротьбою.

Ти не тримав —

ти просто був поруч,

а я вже будувала

нас двох у своїй уяві щоночі.

І, мабуть, найболючіше не те,

що ти не відчував як я…

а те,

що я сама себе

в цьому “коханні” загубила.