“Птах, що дарує мені висоту”

Птах, що дарує мені висоту,

пес, який вірить в мою доброту,

дерево, щедре на зрілі плоди,

в пальцях розімкнута ніжність води —

всі ці ознаки моєї судьби

(все від піщинки ув оці — до скелі),

все пропливе, промайне каруселлю,

тільки побачу, та тільки ж побачу,

як безголосо хто-небудь плаче.

В білих долонях горе холоне,

терен зростає з чистого лона,

трухне усе, що не візьмеш у руки,

голос січеться на здрібнені звуки —

всі ці ознаки моєї розпуки

(все від сльозини до чорної муки),

все відпливе, відхолоне, відлине,

світ почленований стане єдиним,

тільки побачу, та тільки ж побачу

всепоглинаючу радість дитячу.

***