Путь розплати трунком защемить

"Бути, чи не бути?!" - загубились...

Все було, чого б іще бажати;

Боже, драма, чи звичайна милість,

Вийшли на останню путь розплати.

Так, за все не сплачено, до скону

Борг зростає, втричі, в щасті; ніби,

Ми не помічаємо ікону

Сущої нестями... застять німби...

Від бажань немає порятунку,

Хист здоров'я нишкне ніби грає...

Слово вищого бодай гатунку

В серці безталанно спочиває.

Війни бажані чи ні, в полоні

Краща навкруги шалена мить...

Упадуть, як янголи на скроні;

Путь, розплати трунку, защемить.