П’янким помаранчем наповнює сонце

П’янким помаранчем наповнює сонце

Мою кімнату. Всі барви вогню

Складає в палітру із відтінком бронзи,

Вклада тонкі пензлі в долоню мою.

Вплітає у вечір тонкі аромати

Сніжних конвалій, барвінку блакить.

Їх змішує з свіжою зеленню м’яти

Тендітністю теплою тихо п’янить.

Мелодії ніжні, вже майже забуті,

Старих, та до болю знайомих пісень.

І так непомітно і ледве відчутно

Зникає у сутінках ще один день.