Рай

Очі стрілись

Ударило — вдарили дзвони

Дрож

ув серце

із золота голка ввійшла

«Що це?»

«Хто ми?»

«Чому ми такі

невагомі?»

«Чим вся там

ця дорога була?»

Сонце! сонце!

ця ясність і ясність і

сяйво —

тілом свято потоки

потоки тепла!

«Що ми?»

«Хто ми?»

«Чому ми

легкі й невагомі?»

«Що несе нас

в гарячих крилах??»

Жити! жити…

на відстанях кличе врочисто

Сльози світла! вони —

повертають нам —

нас!

«Хто ми?»

Що в нас?»

«Чому ми святі й невагомі?»

«Де ж то зараз

і простір і час?»

Око раю — стотисячний погляд

цілунків!

в Погляд світу

душа —

із сльозами зійшла

«Хто ми?……..»

«Що ми?………»

«Чому ми ……….

……….»

«……….....

………..»

1987

(З книги «Музика!»)