Рай

Любов не помирає й не старіє,

Вона лиш довго інколи хворіє.

Бо має серце, у яке влучають стріли,

На жаль, стільці трапляються не завжди вмілі.

Любов - весна у кожній порі року,

Вона - це ніжна дівчина, що має душу чисту і глибоку.

Вона - це тепле сонце, яке промінням зігріває,

Любов - від Бога, а тому завжди перемагає.

І хоч ти йдеш по склу й жаринах босими ногами, -

Ти все одно до неї тягнешся, немов дитя до мами.

Бо в ній цілюще молоко грудне,

Любов - це рай. Нема її - навколо пекло лиш одне!

 ***