Райцентрівський кайф

Глухий готель, німа кімната,

брусочок сиру на столі,

і пляшка, щойно розпочата,

і дощик при віконнім склі.

Нема з тобою, слава Богу,

ні того, хто тебе хвалив,

ні того, хто тебе обмовив

за те, що ти з ним хліб ділив.

Нема кому зронити слово,

кого чекать, до кого йти.

Терпке вино, сирок солоний,

нічний метелик над плафоном

і тиха розкіш самоти.

1996