“Ранець візьму на плечі”

Ранець візьму на плечі,

В кишеню — паперу лист.

Піду, невідомий предтеча,

У вітряний чорний свист.

Туди, де кедри стали

На скелях в гігантський зріст,

Піду од нужди, од печалі,

Од чорних попалених міст.

Піду я в краї невідомі,

Піду за блакитні моря,

Де в чорному димному громі

Білі міста не горять.

Невольниче сонце хмуро

Світить в краю моїм.

Посеред тигрів бурих,

Може, знайду свій дім.

Повний зневаги до всього,

У нетрях збудую вігвам.

В єдиного вірячи Бога,

Якого створю я сам.