Ранок під іншим небом

Мій ранок починається з міцної кави, цигарок та згадки про її очі

Її ж ранок, то драма, яка розпочинається посеред ночі

Поки я тішуся гарним світанком, вона вже зіграла п'ять ролей

Бо встигла побути повією, с..кою, відлюдницею, стервою та вдовою

Поки я читаю нічні повідомлення, вона читає малюку колискову

Півночі ж змарновано сварками, криками, слізьми та диким воєм

Поки я думаю про слова, які хотілося б їй написати

Вона, обіймає ліжко, протирає очі й починає засинати

Мені лишається натиснути «відправити», та я чомусь завжди все видаляю

Мабуть, тому що, не хочу тривожити, або ж соромлюсь, адже зовсім її не знаю

Вона прокинеться десь о третій годині дня й згадає про мене

Я це відчую, та знову мовчатиму, щоб не дай Боже, не створити проблему

От так ми й живемо, від ранку до ранку, в надії на інше життя

Я пишу листи, для свого каміна, якими підживлю полум'я

І кожен світанок, дві чашки кави, друга, як завжди для тебе

Можливо, колись, твій новий ранок, почнеться під іншим небом