Ранок

Місто встає, як зранена птиця,

В повітрі змішались надія й дим.

Світанок тремтить у розбитих вулицях,

А серце його пульсує живим.

Кав'ярні прокинуться сьогодні без світла,

І запахом кави наповнять світанок.

Пекарні працюють, мов душі відкриті,

Їх хліб — це любов у щоденний підранок.

Дякую Богу і ангелам світла,

Що в темряві варту тримають завжди.

Їх крила незримі, їх сила безсмертна,

Вони наші ночі бережуть від біди.

І янголи в формі, у броні, в камуфляжі,

Вогонь їхніх серць, мов маяк у пітьмі.

Вони нам дарують цей ранок відважний,

Комусь він дістався ціною в житті.

Я йду через місто, і кожен будинок

Мовчки говорить про силу людей.

Тут тіні ночей не затьмарять хвилину,

Бо світло сердець долає усе.

Та буде світання — молитва і слава,

І день Перемоги нам Бог принесе.

Бо місто живе, його серце не згасне,

У вірі й любові — майбутнє ясне.

Анастасія Веснянка 🕊️