Раз у житті

Покохати можна лиш раз за життя,

Інші — це лиш спроби знайти ті почуття.

Ми шукаємо очі, в яких — забуття,

А бачимо лиш відблиск, замість суття.

Ти був не найкращим, не ідеальним,

Та в мені розквітало щось неземне.

І тепер кожен дотик здається формальним,

Бо тієї глибини вже ніхто не дає.

Я сміюся, цікавлюсь, живу — ніби вмію.

Та всередині — тиша, де ти колись був.

І кожне "люблю" тепер я вимірюю

Твоїм "пробач", яке серце не забуло.

Може, ще будуть світанки й обійми.

Може, хтось скаже, що я — його все.

Але в правді, яку я ношу під війми:

Після тебе — усе вже не те.