рефрен

Пам'ять гнилого зрубу

Тане в танку латаття,

Молодість через силу,

Наче дурне завзяття.

Видих суворих метрик,

В шереху часу – сталість,

Сльози крізь дивний Щедрик -

Смерть то буття недбалість!

Пустка, холодний попіл

Між вапняків отрути,

Вічності грецький профіль

Смертному не набути.

Тільки рефрен кармічний,

Тільки збивать коліна,

Доки в руках господніх

Ще не засохла глина…