Реквієм для душі

By Леонтій Павлюк

Written 2026-01-30

РЕКВІЄМ ДЛЯ ДУШІ

Друзі, вам доводилось щось цінне в житті втрачати?

Ну таке, щоб хотілось плакати і не хотілось жити!

Життя, наприклад, таке щоб бажалось від жалю кричати,

Щоб до смерті власної за життям дорогим тужити!

Мені довелось, я втратив допіру прекрасного друга,

Бог забрав золотого друга до себе за білі хмари!

А на Землі без друга доля друзів його недолуга

І не радують без друга ні сонце, ні мед, ні будуари!

Друже любий, повір нам, там на небі, у Господніх хоромах,

Що ми внизу, біля моря, на медових пшеничних полях!

Завжди бачимо тебе живим і щасливим на Божих прийомах,

А любов нашу до тебе читай на небесних, гірських кришталях!

Мова йде про мого і моєї сім’ї найкращого, золотого друга

– Савченка Олександра Васильовича.

17 січня 2025 року.