Ренесанс

Я спалю на багатті книжки́

У вечірній туманній журбі –

Хай вогонь поглинає рядки

Тих вірші́в, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –

Відтепер їм не вірю і сам.

Я минуле життя обірвав –

Хай за димом пливе в небеса.

І тепер, у ново́му житті,

Все спочатку писати почну:

Як у щирім своїм каятті

Я кохаю тебе лиш одну,

Як віднині і на повсякча́с,

Аж допо́ки планета живе,

Всі вірші́ мої будуть про нас

І про наше кохання нове́.