Ретроспектива

Від вихідних до вихідних, від сесії до сесії

Крізь довгі й смутні місяці і хаос нескінченний

Так безтурботно й весело тягнулись наші дні.

Ми намагались жити в кайф, драйвово й без депресії

І легко оминаючи страшний тягар буденний

Шукали вперто й ненаситно істину в вині,

Постійно й наполегливо відвідували секцію

Із марнування часу і співали під гітару

На повну викладаючись рокових пісень.

Не соромно зізнатися: нудні й повчальні лекції,

І навіть модульні роботи, й сонні семінари

Спокійно ми прогулювали кожен божий день.

Тепер одне питаннячко засіло у свідомості:

Куди й до чого ми дійшли навчаючись два роки?

Чому колись такий яскравий і прекрасний світ

Втонув в холодній, не просвітній й темній невідомості?

Чому швиденько й непомітно чорне і глибоке

Суспільне море тягне нас в безодню, мов магніт?