Ревнуй до всієї планети—я давно на Марсі

Ревнуй до всієї планети,

бо ти все ще крутишся навколо своєї орбіти,

а я вже давно вийшла за межі гравітації.

Ревнуй до міст, до людей, до кожної країни,

які мене приймали без умов

і не ховалися за туманом анонімних слів.

Ревнуй до Молдови, що дихає теплом,

до Хінчешть, де мої дороги пам’ятають

кожен крок, що я робила вперед,

а не до тебе.

Ревнуй до тих, хто не злякався підійти ближче,

до тих, хто не втік у тінь,

до тих, кому не потрібно маскуватися,

щоб назвати моє ім’я.

Ревнуй до чоловіків із реальними руками,

які тримають міцно,

які цілують без страху,

які не ховають серце в шухляду «потім».

Ревнуй до всього, що живе, рухається, дихає,

бо воно — поруч зі мною.

А ти?

Ти ще шукаєш сміливість у своїх словах.

Та знай:

ревнуй хоч до всієї планети —

я давно на Марсі,

і повертатися на твою орбіту

не планую.