Ревнуй мене до університету дизайнерів, де є гарні вчителі й студенти

Ревнуй мене до університету дизайнерів —

там, де пахне фарбою, кавою

і мріями, які ростуть швидше, ніж твої рішення.

Ревнуй до вчителів,

які дивляться прямо, говорять чітко

і не ховають обличчя за профілем «анонім».

Вони оцінюють роботу,

а не граються в коди й натяки.

Ревнуй до студентів —

молодих, сміливих, стильних,

які знають, чого хочуть від життя,

і яких не лякає світло,

бо вони прийшли створювати майбутнє,

а не бігати від своїх почуттів.

Ревнуй до коридорів,

де кожен крок — новий проєкт,

новий колір, нова я.

Ревнуй до аудиторій,

де мозок працює швидше,

а серце б’ється чіткіше,

ніж у твоїх нічних зізнаннях.

Ревнуй до світу,

який мене приймає відкрито,

поки ти досі вмикаєш туманність

замінником сміливості.

Ревнуй до мого навчання,

до моєї праці,

до людей поруч,

до росту,

до розвитку,

до перспектив —

бо це все моє.

І я обираю це,

а не анонімні півтоні.

Ревнуй мене до університету дизайнерів,

бо там я стаю собою.

Там є гарні вчителі, гарні студенти,

і весь цей світ…

який я не міняю на чиюсь тінь.