Резонанс

Серце, наче розряджена батарейка,

Ледве рухає кров у знімілому тілі.

Хочеться просто дожити до кофібрейка.

Хочеться, аби кава насправді давала сили.

Сили, щоб не зважати на всю байдужість,

З якою ти забираєш всі мої сили.

Ми говорили про музику і про секс у душі,

Але про підзарядку - ніколи не говорили.

Ми говорили про робітників, що їдуть на захід,

Шукають кращої долі й жінок молодших.

Про тебе. І про колишніх. Про втрачену мати.

Як можна відчувати щось, коли ми, як пляшки порожні,

Резонуємо лише зіштовхуючись одне з одним,

Розбиваємось, перетворюючись на вбивчу зброю.

Життя ніколи не буде легким й безтурботним.

Саме тому воно було варте зустрічі із тобою.