РІЧКИ НАДВЕЧІР

Річки надвечір тихі та прозорі,

вмивають плесом схили берегів.

Купаються у водах ясні зорі,

не знаючи про підлість ворогів.

Виблискують таємно й мерехтливо,

згасають від жорстокого ножа,

коли хтось гине в мить оту, можливо,

коли відходить в інший світ душа.

Чимало ще в нічну таку годину

щасливі десь закохані серця

на зорях вибудовують хатину,

цілують мрію – всесвіт без кінця.

Річки надвечір тихі та прозорі,

у них спокійно дихає вода.

Вистрибують на плесо ясні зорі,

а поруч мріє пара молода.