Рідна мова

Я не говоритиму мовою зла,

я вибрав свою,вона в серці жила.

Вона не для галасу й не для війни,

Вона,як дім, що стоїть у мені.

Я вчитиму мову без примусу й страху.

Як світло, що тихо веде крізь пітьму,

я слова її не зречуся ніколи,

бо в ній моя пам’ять, коріння і воля.

Я українське читатиму — слово до слова,

там Стус — як мовчання, 

Котляревський — основа.

Костенко — подих, що правду говорить.

І кожен рядок — це реальна загроза.

Ворожою мовою я мовчатиму,

 рідною скажу усе, що болить.

Мова,не гучність і не заборона,

мова —це серце яке з душею щемить.

Я дітям залишу не крик, а тепло.

Слова, що тримають людину в село.

Щоб знали — свобода починається з мови,

з простої, живої, своєї основи.