Рідному краю
Written 2025-03-28
Перший промінь - моє літо
спів ранковий, ніжність трав.
Пісня солов'я - молитва,
проти всіх моїх страждань.
Колосся рясно покриває
землю рідную, святу.
І тихо вітер десь гуляє,
по безкрайньому степу.
Я іду по тому степу
в даль безмежної краси.
І на душі моїй так тепло
і я неначе уві сні.
Шовкові хвилі ніби в морі
пливуть на зустріч небесам.
І я на віки присягаю
неосяжним, Херсонським степам.
Кожній травинці і ясному дню
кожній стежинці з поля додому
І навіть теплому грибному дощу
Під який ми не раз попадали з тобою.
Кожному проліску біля краю доріг
кожній барвисто вкритій долині
І рідний дім який так в серці беріг
від першого дня, крізь роки й до нині.
Настане день і теплий вітер принесе,
вільний та ясний подих свободи.
І з ним всіх крилатих додому верне
З вірою, правдою і силою народу.
А край мій ще поки в далечі снів
чекає на сонце і пісню ранкову.
І степ який пахне квітучою весною
побачимо в красі разом із тобою
Я присягаю..