Ріка

А я ріка. Ота, що береги

Зійшлись навік в обіймах і застигли.

Вже сотні років й крапельки води

Не бачили німі поснулі риби.

Я та ріка, що пекло для мостів.

Завжди горять бездимно й не згорають.

Ніхто не ходить ними, а вони

Утоми ніг так пристрасно чекають.

Так. Я - ріка. Ота, що без ріки

І навіть сліз не дано безутішних.

Бо я - ріка. Ріка, що без ріки.

Ріка...Що без ріки...Хіба не смішно?