Ріка часу

Іще мільярд людських істот, іще —

Але планетна куля не із гуми…

Куди, в якому напрямку тече

Ріка часу? Які приносить думи?

Не за горою віку перепад,

Крутіший від стрімкої Ніагари.

Та час ніколи не тече назад —

Готуйся пережить його удари.

За перепадом пінявим, крутим

Які нам уявляються химери?..

Я починаю заздрити отим,

Котрі жили десь на початку ери,

Навіщо авта? Є прудкий гривань.

Є шаблі й списи… Адже це так само,

Як у мою кавалерійську рань —

Коли в сідельці я скакав лісами.

Здається, просто: руку простягти —

І вже ти майже скіф. Подайте списа!.

І щоб ламати недругам хребти,

Не варто вчених збільшувати список.

Звичайно, це не мед — ота чума,

Що косить люд в шаленстві епідемій.

Та на сумлінні темних плям нема:

Вбивали без помпезних академій.

Тож хай собі мільярд — мені не це

Скорботним гнітом падає на груди:

Чи є у кожного своє лице?

Які вони і хто вони — ці люди?..

Ріка часу… Десь, мабуть, є пором.

Є добрі коні, бубонці на збрую…

Та знаю: не завершиться добром

Те, що з людини робота майструють.

28.04.1981