рівновага

часом нелегко знайти ту частину себе,

що є складовою повного щастя

як щось не так, то я двояка –

перед собою сильна і слабка

чутливість по венах тече

я граю як скрипка, свічусь як сонце

в момент затухаю, мов свічка стара

думок плутанина, наплив емоцій серед штилю

не бачать цього чужі очі

не здатні увібрати моїх сліз

коли болить, я – хмарне небо

з проясненнями і дощем

пізніше – радуга яскрава,

яка перекриває сліди смутку

та все ж втомилась бути різною, я прагну рівноваги