роками стовбур тріскав...

роками стовбур тріскав

від кори і до серцевини

тепер розколина заширока —

це вже не замкова шпарина

для підглядання дрімучого у

дрімуче

не перша віроломна ознака

перестигання

не сиротинець для ночівлі тіней

від яких бува відмовляється

навіть мати-й-мачуха

тепер це радше

скульптурно виконана напруга,

щоденник вітру води і часу

(наче лебедя щуки й рака)

розірваний по річних швах

ця щілина тепер вже така широка

що доросла людина

середніх зросту й ваги

навіть не боком

легко змогла би

вийти із неї

 29.03.25