Роман Ругін - Два вірші

Роман Ругін

(Югра – Ханти-Мансійський округ)

* * *

Минулого в хантів меншають долі.

Прадавнє ти слово почуєш не в школі.

Мов вітер північний, освітній прогрес

в молитви і міфи відбив інтерес.

Хоч в книги записано казку і пісню,

що створені автором древнім, безвісним,

та став телевізор для нас дзвонарем.

Все рідше ті книги ми в руки берем.

Були ж бо у ха́нтів колись молитви́

на сон і на ло́ви, на щастя верстви.

Молитви про довгу у тундрі ходьбу.

Молитви про щедру у прі новодьбу́.

Молитви про дощ, молитви про вітер,

молитви про соболя, птаху і літо.

Молитви до матері-нені землі,

молитви до сонця у вишнім теплі.

Молитви про мир, молитви про море,

молитви чиновницьким діям нескорених,

про та́тя нічного і злобу щоденну,

і навіть молитви про жінку смиренну.

То ж ну́мо останнії крихти роздам

з торбинки епохи минулої вам,

щоб ви пам’ятали молитви слова,

і знали, які в дідусів божества.

* * *

Три старі, вже забуті молитви.

Просив бо мій неушку́йницький предок

у грізного бога не гніву для битви,

на Півночі ж війни не були кредом.

Просив про успіх мисливський для себе

і захист для рідних від зла та калічень.

Частіше, ніж зараз, дивився у небо,

такий був у хантів прадавній звичай.