Романтика моря

І

Над морем летіла хмара,

І крапля упала в море…

О море, простий товариші

Ой крапля, яка ти скора!

Засмаглі твої плечі,

Аж колють — твердії груди!

Кажу я — усе не до речі…

Люблю, та чи знаю, що буде?

Про що ти, краплино, мариш,

Коли пролітаєш над морем?

О море, простий товариш!

Ой серце, яке ти скоре!

II

Не заздри рокам, вони, як ми, проходять 

мимо, щоб ніколи не вернутись

Хлюпнуло море з розгону на мокре каміння,

піна осіла на беріг валочком білявим.

Соннеє сонце купалось, не тонучи в морі,

десь не вгасали веселого дня переливи.

Поруч лежали з тобою на теплім піскові;

з обрію нам випливав корабель біловерхий.

Знаєш? Згадала, що ми тоді говорили?

День перестроював лютню дзвінкую на вечір.

***