Росіянам

Ви так упевнено пишете про минуле,

Ніби тримали його в кишені.

Чужі столиці, чужі могили,

Чужі імена — але «наші» твердження.

Ви вчите світ за підручниками міфів,

Де правда — зайва, якщо заважає.

Де війна — «захист»,

А знищення — «визволяє».

Ви не знаєте дат —

Лише зручні версії.

Не знаєте мов —

Лише гучні репліки.

Не знаєте болю —

Лише телевізійні тези.

Історія для вас — не пам’ять,

А декорація для брехні.

Її можна переписати,

Якщо совість давно в тіні.

Але правда — вперта річ.

Вона не горить у фейках.

Вона лишається в землі,

У мовчазних іменах,

У тих, хто пам’ятає —

Навіть коли ви ні.