Розчарування

Я не чекаю зустрічі з тобою,

І радості від зустрічі немає,

Бо не прийшлось напитися любов’ю,

В душі моїй кохання помирає.

В твоїх очах я вже тепла не бачу

Кохання не було у нас ніколи,

Намалювала я його, неначе

Веселку чарівну в зеленім полі.

Тебе я вимріяла й наділила

Прекрасними, як сонце почуттями.

Кохала я тебе, тобою снила,

Та враз прокинулась, прийшла до тями.

Де ж та душа, яку я так любила?

Де світ глибокий внутрішній, де ласка?

Нема тепла, якого я хотіла,

Закінчилась ця вимріяна казка.

Є лиш очей холодних повінь синя,

Слова порожні шелестять, як галька,

Нема в тобі вогню, ти як крижина,

Ти як бездушна синьоока лялька.