Розкажи історію, дощу
By Марія Мурга
Written 2021-03-20
Поки ніч не сховає щоки за морями.
Поки не розсіється туман, що ховає сльози.
Поки не бачать люди, що плачиш досі...
Хтозна, чому проводиш ночі в болі,
А може й в радості, не спиш ти надворІ.
Не хочеш прилягти на теплу постіль,
Насолоджуючись холодом зими...
Розкажи, що мучить вже годину,
Проведену в воді живій.
І нічого, що книга буде довга,
Прочитаю тільки я її вночі...
Чому не можу так і я робити?
Щоб ніхто не бачив і не чув.
Щоб тільки місяць освітлював кімнату.
Щоб ніч тривала всю добу...