Розкажи, розкажи мені, поле

Розкажи, розкажи мені, поле:

Чого рідко ростуть колосочки?

— Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту,

Бо той піт прилипа до брудної сорочки,

Як плугатар кінчає роботу.

Розкажіть, розкажіть мені, хмари:

Ви чого це тікаєте далі?

— Та хіба ми, нещасні та стомлені, знаєм?

Он вітри там женуться, кричать: «ей ви, кралі!

Почекайте, бо ми вас кохаєм».

Розкажи, розкажи мені, поле:

Що ж тепер нам з тобою робити?

— Ех, хіба це уперше! Така моя доля.

Хоч кукіль та волошки я буду родити —

Все ж плугатарю є щось із поля.

1911