розкидані квіти на білій ковдрі…

розкидані квіти на білій ковдрі-

то люба гортензія врізалась в душу.

її гілля знаходиться зовні,

а квіти й насіння ховати я мушу.

мені не дарують ані сльози чи сміх,

а квіти, в яких ховаються тайни.

ніхто їх ніколи бачити не міг,

бо бачать їх тільки лиця файні.

лобелія ховається в душі лицемірній,

бузина розквітає у годину складну,

синя фіалка- то в людині вірній,

символізує дурман людину брудну.

відносини теж мають свої квіти

в палаючих очах росте амарант,

але почуття рано чи пізно почнуть тліти

і з’являться пелюстки чорних троянд.

ми-це сад, а інші дають нашим квітам рости-

кожен саджає насіння ,

щоб можна було свій шлях пройти

від якоїсь гортензії до жоржини тендітної