Розстання

By Семенко Михайль

Люблю, коли ми ображені

І розходимось, як чужі, —

Розходимось недоказані,

З тривогою в душі.

Розходимось і знову стрінемось —

Це ж міф, що ми чужі!

Ми обоє — подумай — де ми дінемось,

Скажи!

3. IV. 1917. Владивосток