"розворушується мурашник..."

розворушується мурашник сонця

зрання розповзається довкола

світломаскувальний режим грудей

щось і далі ховає всередині від усіх

біля сточеного олівця пня

дубового кольору

лежить відстріляна гільза жолудя

сумно обом

язики променів зализують рани кори

незализане лишиться найтемнішим

провертається встромлений в рану промінь

із болем та ніжністю

хрипкий пернатий

з річними кільцями рубців на голосових зв’язках

заливає в горлянку вітер поміцніше

бродить здичавілим псом життя

відкладене на після війни

поволі стирається ім’я

на вицвілому нашийнику

07.04.22