Рубікон

By Олександр Буй

Рубікон

Written 2025-12-29

Коли світло здолає пітьму

І життя запалає зорею –

Ще когось поцілую, когось обійму,

Але ти вже не станеш моєю.


Коли Місяць на Землю впаде

І до неба злетять океани –

Все на світі тоді стане скрізь і ніде́,

Але я твоїм знову не стану.


Переплутають відстань і час

Одурілі від заздрощів люди.

Буду я, будеш ти, буде спогад про нас,

Але ра́зом уже нам не бути.