Русалка (214)

Втопи мене в своєму морі,

один з найкращий моїх снів.

Я прокидатися не хочу,

таки і спав би сотні днів.

В твоїх обіймах потопаю,

ночей у мріях не злічити.

Не сподіваюсь, та боюся,

щось може "ми" це розлучити.

Цілуй мій страх, і мою волю,

з дверей в мій космос зняли ґрати.

Тебе люблю, і буду жити,

і перед сном на флейті грати..