Рушник

Я вишию собі рушник на Щастя і на Долю,

Я тут ще вишию про незалежність й волю.

Вживлю у нього всі яскраві кольори,

Бо темні у мене в житті уже були.

Я вишию садки, які цвітуть весною,

І ранки наші ще з незбитою росою.

Поля хлібів, а в них ромашки й маки,

І хліб той запашний, який пекла нам мати.

Я вишию безхмарне небо і яскраве сонце,

Небесну райдугу і музику дощу, що стукає в віконце.

Дитячий сміх й дитинства каруселі,

Моїх батьків й любов й тепло у їх оселі.

Я вишию птахів і їх гніздо любові,

Обручки золоті і щастя дні казкові.

Ти запитаєш: «Чого ж раніше я рушник не вишивала?»,

Я відповім: «Ти мій і дуже довго я Тебе чекала».

***