Русокосою оточила

В моїй душі —

Уїтмен і Стріндберг.

Русокосою оточила.

Я взнав, що вона любить буйність і вітер —

Жить мені взнав, далі несила, несила.

Очі мої

Знов опромінює сутінь фоном безбарвним.

Завтра. Не буду я завтра бачить її.

Може так хочу. Може так треба.

Бо в грудні я бавлюся травнем.

На душу свою я насунув фіранки.

Тиху лампадку свічу у кутку.

Вечора хочу! А в серці все ранки —

Ранки і ранки в моїм затишку.

Куди я подінусь від улиці звуків?

Куди заховаюсь од сурм і сирен?

В кімнаті — газелі, романси, мазурки, —

І я, і вона — не оден, не оден!

В душі моїй холод. Зневага. Стріндберг.

Усе найсвятіше злилось у канкан.

І зорі, і люди — весь світ в мені вимер,

І я погасаю від танучих ран.

8. XI. 1916. Владивосток

__________________________________

Уітмен Уолт (1819—1892) — американський поет.

Стріндберг Ю.-А. (1849—1912) — шведський письменник.